Концентрація розчину залізного купоросу

КОНЦЕНТРОВАНІ РОЗЧИНИ

Сайт СТУДОПЕДИЯ проводит ОПРОС! Прими участие 🙂 – нам важно ваше мнение.

ПЛАН

2. Готування концентрованих розчинів.

3. Встановлення об’єму рідких лікарських форм.

4. Розрахунок КЗО.

Готування концентрованих розчинів регламентується вказівками МОЗ України № 197 від 07.09.93 р.

Концентровані розчини – це недозований вид аптечної заготовки, що застосовується для виготовлення лікарських форм із рідким дисперсій­ним середовищем, шляхом розведення або в суміші з іншими лікарсь­кими речовинами.

Концентровані розчини – це робочі розчини лікарських речовин у виразно більшій концентрації, ніж ці речовини прописуються в рецептах, з розрахунку на відповідне роз­ведення водою до зазначеної в рецепті концентрації. їх зазвичай називають «концент­ратами». Застосування концентрованих розчинів має ряд переваг у порівнянні з застосуванням сухих речовин: полегшується робота фармацевта, підвищується якість і прискорюється відпуск лікарських препаратів хворим.

Номенклатура концентрованих розчинів визначається запитами екстемпоральної рецептури, що надходить в аптеку, і залежно від потреби список концентрованих роз­чинів може змінюватися.

При виготовленні концентрованих розчинів слід уникати концентрацій, близьких до насичених, тому що при зниженні температури розчину можливе випадання осаду роз­чиненої речовини.

У зв’язку з тим, що концентровані розчини можуть стати середовищем для розвит­ку мікроорганізмів, їх слід готувати в асептичних умовах на свіжоперегнаній воді очи­щеній. Всі застосовувані допоміжні матеріали, а також посуд для їх виготовлення і зберігання повинні бути попередньо простерилізованими, а отримані розчини обов’яз­ково профільтровані.

Запаси концентрованих розчинів зберігають у щільно закупореній тарі у прохолодно­му і захищеному від світла місці.

В аптеках концентровані розчини виготовляють у таких кількостях, які можуть бути використані протягом установлених для них термінів придатності. Граничні терміни зберігання для окремих розчинів встановлені залежно від їх стійкості від 2 до 30 днів.

Зміна кольору, помутніння розчинів, поява осаду, нальотів – ознака їх непридат­ності, навіть якщо термін придатності не минув.

2.ГОТУВАННЯ КОНЦЕНТРОВАНИХ РОЗЧИНІВ.

Концентровані розчини виготовляють масо-об’ємним методом з використанням мірного посуду. Необхідну кількість води можна також розрахувати, використовуючи коефіцієнти збільшення об’єму або значен­ня щільності розчину.

Наприклад, необхідно приготувати 1 л 20 % (1:5) розчину калію броміду.

1.Готування розчину в мірному посуді.

У стерильну мірну колбу ємністю 1 л відміряють невелику кількості свіжоперевареної очищеної води і поміщають через лійку відважені на технічних вагах 200,0 г калію броміду, розчиняють. Потім воду доливають до мітки. Розчин фільтрують у мате­ріальну склянку з темного скла з притертою пробкою, проводять повний хімічний аналіз (якісний та кількісний), наклеюють етикетку з позначенням назви і концентрації розчи­ну, дати його виготовлення, номера серії і номера аналізу.

2.Готування розчину з використанням КЗО.

Якщо врахувати коефіцієнт збільшення об’єму, рівний для калію броміду 0,27 мл/м, то об’єм, який займає 200,0 г калію броміду, дорівнює 54 мл (200,0 х 0,27), тоді води для виготовлення розчину необхідно 946 мл (1000 мл – 54 мл).

У підставку відмірюють 946 мл води очищеної і розчиняють у ній 200,0 г калію броміду.

3.Готування розчину з урахуванням його щільності.

Щільність 20 % розчину калію броміду – 1,144, виходить, 1 л цього розчину повинен мати масу 1144,0 г. Оскільки в даному розчині калію бромід береться за масою, води повинно бути 1144,0 – 200,0 = 944,0 г. Об’єм розчину при цьому буде 1 л, а його маса – 1144,0 р.

У підставку відмірюють 944 мл свіжоперевареної очищеної води і розчиняють у ній 200,0 г калію броміду.

Лікарські речовини (кристалогідрати) відважують з урахуванням фактичного вмісту вологи.

Наприклад, необхідно приготувати 1 л 50 % розчину глюкози (вологість 10 %). Глю­козу відважують з урахуванням фактичного вмісту в ній вологи, кількість якої розрахо­вують за формулою:

А Х 100 Х=_______,

де а – кількість безводної глюкози, зазначена у прописі;

b – вміст вологи в глюкозі, %.

У мірну колбу на 1л наливають невелику кількість свіжої води, розчиняють 555,5 г глю­кози. Після повного розчинення речовини й охолодження розчин доводять водою до об’єму 1 л і фільтрують. Проводять повний хімічний аналіз.

Залежно від результату кількісного аналізу концентровані розчини відповідно роз­бавляють водою або зміцнюють додаванням сухої лікарської речовини до необхідної концентрації.

1.Якщо розчин виявився міцнішим необхідного, його розбавляють до потрібної концентрації водою, кількість якої розраховують за формулою:

де X- кількість води, необхідна для розведення приготовленого розчину, мл;

А – об’єм приготовленого розчину, мл;

В – необхідна концентрація розчину, %;

C – фактична концентрація розчину, %.

Наприклад, треба приготувати 1 л 20 % (1:5) розчину калію броміду. Аналіз по­казав, що розчин містить 23 % лікарської речовини. Використовуючи формулу, знаходимо кількість води, необхідну для розведення розчину:

Х =___________= 150 мл (води).

Отже, щоб одержати розчин необхідної концентрації, до нього необхідно додати 150 мл води очищеної і знову перевірити концентрацію.

2.Якщо розчин виявився слабкішим необхідного, його необхідно зміцнити дода­ванням лікарської речовини, кількість якої розраховують за формулою:

де X- кількість сухої речовини, яку слід додати для зміцнення розчину, г;

А – об’єм приготовленого розчину, мл;

В – необхідна концентрація розчину, %;

C – фактична концентрація розчину, %;

d – щільність розчину необхідної концентрації.

Наприклад, треба приготувати 1 л 20 % розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 18 % лікарської речовини.

Використовуючи формулу, знаходять:

Х = ______________= 21,18 г,

тобто для зміцнення розчину необхідно додати 21,18г калію броміду. Після зміцнення розчину його знову фільтрують і аналізують.

Допустимі відхилення концентрації в розчинах, що містять речовини до 20 % включно, складають ±2 % від позначеної; у розчинах з концентрацією 21 % і вище – ±1 %.

Дата добавления: 2014-01-07 ; Просмотров: 12858 ; Нарушение авторских прав?

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

Источник: studopedia.su

mozok.click

Характеристики розчинів. Концентровані й розведені розчини

У хімії розчини умовно поділяють на концентровані й розведені. Розчин, у якому міститься багато розчиненої речовини і, відповідно, мало розчинника, називають концентрованим (мал. 7.1). Наприклад, розсіл — це концентрований розчин кухонної солі, а цукровий сироп — концентрований розчин цукру. У розведеному розчині міститься мало розчиненої речовини. Підсолений суп і несолодкий чай із цукром є прикладами розведених розчинів.

Добре відомий вам оцет є водним розчином оцтової кислоти. Його випускають різної концентрації (від 4 до 12 %), обов’язково зазначаючи її на етикетці (мал. 7.2).

Чіткої межі між концентрованими й розведеними розчинами не існує, як не існує межі між поняттями «мало» і «багато». Іноді вважають, що в концентрованому розчині маси розчиненої речовини і розчинника мають відрізнятися не більше, ніж у 10 разів. Тобто концентрованим має бути розчин із масовою часткою розчиненої речовини більшою за 10 %.

Насичені й ненасичені розчини

Розчин, у якому речовина ще може розчинятися за певної температури, називають ненасиченим (мал. 7.3, а, с. 40). Ненасиченим, наприклад, буде розчин, отриманий додаванням 5 г кухонної солі (приблизно одна чайна ложка) на 100 г води.

Розчин, у якому за певної температури речовина більше не розчиняється, називають насиченим (мал. 7.3, б, с. 40). У насиченому розчині вміст розчиненої речовини є максимальним за певних умов. Наприклад, розчинність кухонної солі за кімнатної температури становить 36 г на 100 г води, отже, для приготування насиченого розчину потрібно розчинити 36 г солі у 100 г води. Більшу кількість солі за цих умов розчинити вже неможливо.

Маса розчину при цьому буде дорівнювати 136 г.

Під час повільного охолодження насичених розчинів багатьох солей або під час поступового випарювання води надлишкова сіль виділяється з розчину у вигляді кристалів або утворюється пересичений розчин (мал. 7.3, в).

Мал. 7.3. Розчини різної концентрації: а — ненасичений розчин (додані кристалики речовини із часом розчиняються); б — насичений розчин (у разі додавання речовина вже не розчиняється); в — пересичений розчин (розчинена речовина виділяється з розчину, додані кристалики збільшуються)

За певних умов можна добути пересичений розчин, тобто розчин, у якому розчинено речовини більше, ніж може бути розчинено за даної температури. Такі розчини є дуже нестабільними й за незначного впливу «намагаються» надлишок речовини виділити в осад. Наприклад, пересичений розчин натрій ацетату навіть у разі дотику до нього виділяє надлишок солі й перетворюється на суміш води із сіллю.

Масова частка розчиненої речовини

Однією з характеристик розчинів є масова частка розчиненої речовини, яку ви вивчали ще в 7 класі.

Масова частка розчиненої речовини в розчині показує, яка частина маси розчину припадає на розчинену речовину.

Згадаємо, що масову частку обчислюють за формулою:

При цьому маса розчину дорівнює сумі мас усіх компонентів розчину:

Знаючи масу розчину й масову частку розчиненої речовини, можна обчислити масу розчиненої речовини:

Для повторення того, як обчислювати масову частку розчиненої речовини, розгляньмо типові задачі.

Читайте также:  Как заморозить и разморозить тыкву

Задача 1. Обчисліть масу розчину кислоти з масовою часткою 30 %, що містить 90 г кислоти.

Знаючи склад насичених розчинів, можна також обчислити масову частку речовин у них або визначити маси речовин для їх приготування.

Задача 2. За певної температури у воді масою 100 г розчиняється ферум(ІІ) сульфат масою максимум 26,3 г. Обчисліть масову частку ферум(ІІ) сульфату в такому насиченому розчині.

Задача 3. За кривою розчинності (мал. 6.3) визначте максимальну розчинність калій нітрату за 20 °С та обчисліть масову частку солі в такому насиченому розчині.

Задача 4. Обчисліть маси купрум(П) сульфату й води, що містяться в мідному купоросі масою 25 г.

Латиною centrum означає «центр, осередок», а з префіксом con- це слово означає «скупчення, зосередження» (сил або засобів). Поясніть значення термінів «концентричні (наприклад, окружності)», «концентровані (наприклад, розчини)» та «концентрація (розчинів)».

• Рекордсменом за розчинністю у воді є стибій(Ш) хлорид. Алхіміки називали цю речовину сурм’яна олія. За звичайних умов в 1 л води можна розчинити майже 10 кг цієї речовини. Ще одним вражаючим прикладом розчинності твердих речовин є цезій флуорид: за 0 °С в 1 л води розчиняється понад 5 кг цієї речовини.

• У північних морях, де температура води нижча, ніж у теплих, живе набагато більше риби, оскільки розчинність кисню в холодній воді більша.

Розчин, у якому речовина вже не може розчинятися за певної температури,

називають насиченим, а якщо речовина ще може розчинятися, то розчин є

ненасиченим. Розчини із суттєвою кількістю розчиненої речовини називають

концентрованими, а з малою — розведеними.

Завдання для засвоєння матеріалу

77. Дайте визначення поняттям: «розчинність», «насичений розчин», «не-насичений розчин», «розведений розчин», «концентрований розчин».

78. Чи можна приготувати розчин, що є одночасно і насиченим, і розведеним? і концентрованим, і ненасиченим? Наведіть приклади.

79. За даними, наведеними в попередньому параграфі, визначте, чи можна приготувати насичений за 20 °С розчин, використовуючи 10 г води та по 1 г солей: а) кухонної солі; б) калійної селітри; в) крейди.

80. У 100 г води за 20 °С розчинили кухонну сіль масою 32 г. Чи буде такий розчин: а) насиченим; б) концентрованим?

81. Який об’єм води необхідний для приготування насиченого розчину калій хлориду, що містить 54 г солі, якщо розчинність калій хлориду за даної температури дорівнює 33 г на 100 г води? Обчисліть масу цього розчину.

82. За температури 60 °С у 100 г води максимально розчиняється 110 г калій нітрату. Визначте масову частку солі в насиченому за цієї температури розчині.

83. Який об’єм води необхідний для приготування насиченого розчину магній сульфату, що містить 10 г солі, якщо розчинність солі за даної температури дорівнює 33,7 г на 100 г води?

84. В 1 л води за 0 °С і атмосферного тиску розчиняється близько 500 л гідроген хлориду (н. у.). Обчисліть масову частку гідроген хлориду в насиченому розчині. Як потрібно змінити умови, щоб одержати більш концентрований розчин?

85. Визначте максимально можливу масу калій хлориду, що можна розчинити у воді масою 100 г за 25 °С, якщо для приготування насиченого розчину за цієї температури на 25 г води потрібна сіль масою 8,75 г.

86. Обчисліть масу осаду, який утвориться в разі зливання розчину, що містить ферум(ІІІ) хлорид у достатній кількості, та 200 г розчину з масовою часткою натрій гідроксиду 0,24.

87. До розчину калій карбонату масою 200 г із масовою часткою солі 6,9 % додавали хлоридну кислоту до припинення виділення газу. Обчисліть об’єм газу, що виділився (н. у.).

88. Хлоридну кислоту масою 150 г із масовою часткою кислоти 3,65 % нейтралізували барій гідроксидом. Обчисліть масу утвореної солі.

89*. Під час застосування цинку як мікродобрива його додають у кількості близько 4 кг цинк сульфату гептагідрату ZnSO4 ■ 7H2O на гектар. Обчисліть масу безводної солі в цьому зразку кристалогідрату.

90*. Обчисліть масову частку солі в розчині, отриманому додаванням води масою 500 г до: а) мідного купоросу масою 62,5 г; б) глауберової солі масою 80,5 г; в) залізного купоросу масою 278 г; г) манган(ІІ) сульфат гептагідрату MnSO4 ■ 7H2O масою 138,5 г; д) ферум(ІІІ) хлориду нонагі-драту FeCl3 ■ 9H2O масою 64,9 г.

91*. Для обробки рослин використовують розчин ферум(ІІ) сульфату з масовою часткою 2 %. Обчисліть маси ферум(ІІ) сульфату гептагідрату і води, що необхідні для приготування такого розчину масою 1 кг. Якою масою безводного ферум(ІІ) сульфату можна замінити обчислену вами масу кристалогідрату?

Источник: mozok.click

Залізний купорос застосування в садівництві навесні і восени

На відміну від мідного купоросу залізний купорос (Сульфат заліза) за зовнішнім виглядом являє собою кристалічний порошок зеленуватого або жовтувато-блакитного кольору. Як застосовувати залізний купорос в садівництві, як приготувати розчин і обробити дерева читайте далі.

Раніше залізний купорос використовували навіть як добриво, якщо відзначався недолік в грунті заліза. Він проявлявся в тому, що на яблунях, грушах, зливі, персику, малині або трояндах з’являлися хлоротичні листя, слабкий приріст молодих пагонів, потворні листочки і навіть недорозвинені плоди. Від нестачі заліза страждають і такі овочеві культури, як томат, картопля і капуста. Найчастіше нестача заліза проявляється на лужних грунтах, а також на ділянках, де вносилися великі дози фосфорно-калійних добрив або полив здійснюється водою з високим вмістом кальцію. Бракує заліза і в грунтах теплиць, де не змінюється верхній шар хоча б кожні 3 роки.

Залізний купорос — це універсальне і ефективний засіб для поліпшення плодоношення дерев і відновлення старих дерев. Однак використовувати залізний купорос в якості добрива дуже складно — при попаданні на лисяча він викликає сильні опіки. Тому краще використовувати такий препарат, як Феровіт, що містить залізо в хелатній формі. Фото залізного купоросу

Застосування залізного купоросу в садівництві

Брак заліза часто зустрічається у — яблунь, груш, слив, персика, малини, троянд, з овочевих культур — картопля, томат, капуста. При нестачі заліза з’являється хлороз на різних культурах що часто викликає слабкий приріст молодих пагонів, недорозвиненість листя і недорозвинення плодів.

Кращі статті на думку читачів:

Залізний купорос повсюдно застосовується в садівництві, для обробки використовуються таку концентрацію розчинів:

  • Дезінфекція та лікування ран і дупел дерев — 500г на 10 л води;
  • Побілка дерев — 500г на 10 л води;
  • Чорна плямистість троянд — 30г на 10л води;
  • Зерняткові культури (яблуня, груша) — 500г на 10 л води (обробку проводять проти лишайників, мохів, парші, чорного раку, Цитоспороз, септоспороза і ін.);
  • Запобігання появи хлорозу методом обприскування листя — 50г на 10л води;
  • Кісточкові культури — 300г на 10 л води (обробку проводять проти лишайників, мохів, сірої гнилі та ін.);
  • Аргус, смородина, малина — 250г на 10 л води;
  • Обробку винограду проводять методом обприскування — робочий розчин 500г на 10 л води (проти антракнозу, бактеріального раку, подушечніца, плямистий некроз, оїдіум, мільдью та ін.).

Якщо до обприскування дерев залізним купоросом підійти відповідально, результати будуть вже протягом літа — мох і лишайник пропадає практично повністю, а на наступний рік кора дерев знаходить м’якість і еластичність.

Розчини залізного купоросу застосовують як ефективний засіб в боротьбі зі спорами грибів вражаючих плодові дерева (500 г на 10 л води). Але обробки рослин повинні проводитися до висунення нирок або після осіннього листопаду.

Обробка дерев залізним купоросом навесні і восени

Подібно мідного купоросу, залізний купорос також використовується двічі на рік — навесні і восени. У першому випадку він позбавляє від ряду хвороб, таких як лишай, мох. Кора після обробки стає більш м’якою, а паразити зникають протягом літнього сезону. Це не тільки зробить ваш фруктовий сад більш красивим і здоровим, а й допоможе деревам відчувати себе набагато краще в жаркі літні дні.

Залізний купорос заповнює брак сірчанокислого заліза у чагарників: смородини, малини, троянд або деяких овочевих культур. Проводити обприскування плодових дерев навесні необхідно до моменту вегетації, інакше ви сильно нашкодите листочків, а в подальшому і плодам (або квіткам троянд). Дуже важлива інформація: дозування залізного купоросу становить 50 г на 10 л води. Чомусь виробники кошти рідко вказують цю інформацію на упаковці, тому дачники часто шукають допомогу в різних джерелах, які не завжди бувають достовірними.

Осіння обробка залізним купоросом проводиться після опадання листя, дерева і кущі входять в фазу спокою. Це оптимальний термін для нанесення концентрованого удару по таких хвороб:

  • по грибкових хвороб (коккомикоз, цитоспороз, септоріоз, чорний рак, парша, моніліоз, борошниста роса, антракноз, плямистості, іржа, ботритис і ін.);
  • по мохів та лишайників.

Обробку саду виробляють шляхом рясного обприскування розчином залізного купоросу стовбурів і гілок, а також пристовбурних кіл і грунту на прилеглій території. Середня витрата при осінній обробці — 2 літри на одне дерево або чагарник. Обприскування в садівництві проводять тільки при плюсовій температурі повітря (від +5), в безвітряну і ясну погоду. Фото упаковок залізного купоросу

Читайте также:  Настойка из лепестков роз на водке применение

Як приготувати розчин залізного купоросу для обприскування винограду?

Залізний купорос легко розчиняється у воді, і проблем з приготуванням розчинів не виникає. Для обробки винограду потрібні чималі обсяги розчинів, що залежать, звичайно, від кількості та віку кущів, але найчастіше це 7-10 літрів.

Для весняної обробки винограду готують 0,5-1% -й розчин, тобто на відро води додають від 50 до 100 г препарату. Восени створюють концентрацію від 3 до 5%, використовуючи 300-500 г залізного купоросу.

Відмірявши необхідний обсяг чистої води кімнатної температури і зваживши необхідну кількість хімікату, його просто треба тонкою цівкою висипати в воду, безперервно помішуючи. Потім перемішати до повного розчинення і перелити в обприскувач.

Обприскування проводити в безвітряну або слабоветренной погоду, розпорошувати розчин за вітром, щоб препарат не потрапляв на обличчя і відкриті частини шкіри.

Короткий опис статті: застосування залізного купоросу

Источник: roslyna.com

Залізний купорос для ґрунту: плюси і мінуси

Залізний купорос – це проста назва сульфату заліза (формула: FeSO4). Завдяки вартості й доступності набув широкого поширення. Великий плюс криється в тому, що він не впливає на смак плодів, і не накопичується в них.

У садівництві використовується як інсектицид (проти комах), фунгіцид (проти грибка) і кореневе, позакореневе добриво на бідних і виснажених ґрунтах.

Добриво має неорганічне походження, а тому відомо в агротехнології більш, ніж ста років. За цей час сполука довела свою користь у сільському господарстві.

Не слід його плутати з мідним купоросом – вони мають різний вплив. Схожу назву отримали через те, що багато речовин із сіркою раніше називали купоросом. Тому порівнювати, що краще: мідний або залізний купорос для рослин – некоректно.

Як і будь-який інший хімікат у сільському господарстві, його потрібно використовувати обережно. Хоч сірчанокисле залізо є малотоксичним з’єднанням, воно все одно здатне завдати шкоди.

Що таке залізний купорос: склад, властивості і правила використання

Діючих речовин відразу 2: залізо і сірка. Вони, по-перше, є згубними для шкідників, по-друге, потрібні для нормального розвитку всіх рослин. Впливають на стан зеленої надземної частини і на врожайність (кількість і якість плодів).

Залізний купорос для рослин корисний через 3 причини:

  1. Він допомагає боротися з дефіцитом заліза в ґрунті. Метал, який знаходиться в основі хімічної речовини простий у засвоєнні, що дозволяє за кілька застосувань отримати помітний ефект.
  2. Підходить для профілактики знищення комах-паразитів, які живуть під корою. У таких випадках наноситься за допомогою обприскувача, додається в суміш для побілки. Як використовувати залізний купорос? Досвідчені садівники радять використовувати його навесні і восени незалежно від того, чи є у вашій місцевості ризик появи шкідників.
  3. Сульфат заліза викликає всихання м’яких тканин рослин. Завдяки цьому він підходить для видалення з кори моху, лишайника і паразитичних грибів, із якими важко боротються інші засоби захисту рослин. Наприклад, доведено ефект у виведенні парші, борошнистої роси, антракнозу. Наноситься за допомогою розпилювача або додається в побілку. Оптимальний час залізний купорос застосування: навесні до брунькування або ж восени після опадання листя.

Склад

Залізний купорос – неорганічна речовина. У його склад входить сірка (сульфур, S), кисень (оксиген, O) і залізо (ферум, Fe). Перші два утворюють кислотний залишок SO4, який є складовою частиною всіх сульфатів. Звідси інші назви добрива сульфат заліза – сіркокислотне залізо. Всі елементи, які входять до складу корисні для рослин. Добре помітний ефект при удобренні, якщо стежити за кольором листя. Так, вони стають більш зеленими і яскравими.

Залізний купорос – це сіль. Він існує у вигляді дрібних кристалів світло-зеленого або сіро-зеленого кольору. Як і більшість солей він добре розчиняється у воді. Ця властивість дуже корисна, адже дозволяє наносити речовина за допомогою обприскувача.

У закритій упаковці залізний купорос можна зберігати необмежений проміжок часу. На відміну від органічних хімікатів він не псується. Якщо упаковка вже була відкрита, порошок слід пересипати в іншу ємність, яка щільно закривається. Така маніпуляція потрібна, щоб захистити від води і впливу сонячного світла. Для цього добре підходять пластикові відра з кришкою (у таких зберігається фарба, ґрунтовка).

Використання залізного купоросу

Кислотність розчину на основі купоросу безпечна для рослин, але достатня, щоб боротися з мікроорганізмами та іншими шкідниками. Тому їм проводять дезінфекцію після обрізки або природного травмування гілок чи стовбура дерев.

Найбільше застосовується залізний купорос у садівництві, рідше – в городництві. Практично немає випадків, коли він був корисним для домашніх рослин, які вирощують в горщиках, квітів. Наносять його на дерева, кущі, виноград. При попаданні на молодий пагін або лист, викликає поступове всихання. Не застосовують під час цвітіння, щоб не завдати шкоди бджолам, так як це призведе до поганого запилення. Як наслідок – урожайність від плодових дерев і ягідних кущів знижується.

Зона застосування

Дві основні галузі використання залізного купоросу – як добриво і отрутохімікат. Розчин для позакореневого добрива роблять з розрахунку 50 г на 10 літрів води. Підходить для підгодівлі як овочів, так і садових рослин. Також хороший ефект показує внесення з органічною масою. Наприклад, на 10 кг компосту додають 100 г залізного купоросу.

Як отрута він підходить для боротьби з комахами, грибком і лишайниками. Концентрація при цьому більша. Так, для шкідників на 10 л води додають 500 г залізного купоросу, проти лишайників і мохів (з’являються у великих кількостях на корі старих дерев) – 300 г.

Менш поширена зона використання – весняні заморозки. Справа в тому, що залізний купорос може уповільнити появу бруньок. Якщо після відлиги прогнозується різке похолодання, використовується розчин купоросу, завдяки чому дерева «прокидаються» пізніше на тиждень.

Ефективність

Зверніть увагу, що позитивний ефект буде досягатися тільки при правильному дозуванні. Для боротьби з різними паразитами, удобрення, уповільнення розвитку бруньок використовується різна концентрація речовини.

Незалежно від сфери і мети, яку переслідує садівник, позитивний ефект від використання триває до 2 тижнів. Також потрібно бути обережним, змішуючи залізний купорос з іншими активними добавками. Так, кальцій істотно погіршує його засвоюваність як рослини. Важливим моментом є регулярність. Наприклад, для боротьби з лишайником або комахами, необхідно розпорошення щотижня протягом близько одного місяця. Необхідні концентрації і періодичність виробник зазвичай вказує на упаковці.

Також залізний купорос не можна поєднувати з лужними добривами, оскільки вони вступають в реакцію і нейтралізують один одного.

Запобіжні заходи

Перед тим, як розводити залізний купорос, переконайтеся в правильності дозування. Використовуйте рукавички і окуляри. Простіше сіль розводиться, якщо її спочатку розчинити в невеликій кількості рідини. Краще процес відбуватиметься, якщо воду попередньо підігріти. Потім отриману суміш виливають у воду і розмішують. Таким чином розчин виходить правильним, оскільки діюча речовина рівномірно розподіляється по всьому об’єму води. Після цього залиште залізний купорос постояти 20-30 хвилин. Отримана рідина буде мати від світло-зеленого до яскраво смарагдового колір.

Оскільки у розчину кислотність підвищена, то для роботи використовують скляний або пластиковий посуд. Вони не реагують з купоросом, а залізо або інші метали швидко починають іржавіти. З тієї ж причини для розмішування використовують дерев’яні або пластикові лопатки.

Залізний купорос при обробці ґрунту: плюси

Поряд із високою ефективністю, однією із важливих переваг є низька ціна. Так, в Україні 1 кг залізного купоросу можна купити за 10-25 гривень. Таким чином, виходячи із середньої ціни, можна дешево обробити велику кількість рослин, що важливо для фермерів, які містять великі сади.

Спектр застосування не обмежується плодовими деревами. Також залізний купорос підходить для удобрення овочевих культур, рідше використовується квітникарями. Боротися він дозволяє з усіма паразитами, з якими можна зіткнутися у помірному кліматичному поясі.

Але, мабуть, найбільшим плюсом залізного купоросу є низька токсичність. Речовина неорганічна, а значить, легко розпадається у природних умовах. Залізо не накопичується в плодах рослин, а тому не буде завдавати шкоди організму при вживанні їх у їжу.

Залізний купорос при обробці ґрунту: мінуси

Є у добрива також недоліки. Вони пов’язані з дозуванням, на обмежений період часу і ризиками, які виникають при роботі з молодими рослинами.

Залізний купорос як розводити? Можна в різних концентраціях. На 10 літрів його можуть додавати від 50 г до половини кілограма. Від кількості діючої речовини буде залежати і ефект, який буде отриманий у результаті.

Найнижчий вміст залізного купоросу, коли він використовується як добриво. Якщо потрібно провести дезінфекцію ушкоджень, то на 1 літр води додають 10 г купоросу (звичайне співвідношення 100 г на 10 л, але зазвичай такої кількості для дезінфекції буде багато). Найбільше порошку витрачається при знищенні комах – 500 г на 10 л, і лишайників – 300 г на 10 л. Купити інсектициди, які ефективно знищують шкідників можна в Бізон-Тех.

Читайте также:  Канадские розы сорта фото описание

Швидке окислення рідини

Ще один недолік залізного купоросу – відносно невисокий термін ефективності. Після нанесення на кору рослини, позитивний вплив буде тривати від 10 до 14 днів. Пов’язано це з тим, що після розчинення у воді, препарат починає активно реагувати з оксигеном, який є одним зі складових речовин повітря. Як підсумок, купорос трансформується (перетворюється в сульфат тривалентного заліза) і повністю втрачає корисні властивості.

З цим фактором пов’язана періодичність нанесення: щоб домогтися потрібного ефекту, процедуру повторюють через 5-7 днів.

Ризики при обробці навесні

За інструкцією залізний купорос для профілактики використовують два рази в рік: навесні та восени. Такий час вибрано, щоб максимально знизити ймовірність нанесення шкоди, адже при попаданні на зелені частини, сульфат викликає їх відмирання.

Особливо обережним потрібно бути навесні. Після появи бруньок, гілки залізним купоросом обробляти не можна. Припустимо наносити його тільки на задерев’янілі частини. Небезпека для листя і пагонів пов’язана з тим, що водний розчин купоросу володіє підвищеною кислотністю. Навіть у 2%-му розчині досить кислоти, щоб викликати опік, в’янення і навіть повне відмирання молодої рослини.

Вміст до 1% не завдає шкоди, але і позитивний ефект також практично не помітний. Звідси висновок, що розводити залізний купорос потрібно за інструкцією. Причому співвідношення в рецепті буде відрізнятися від мети (добриво або боротьба з паразитами) та часу нанесення.

Залізний купорос – одна з найважливіших для садівника речовина для боротьбі й профілактики грибкових хвороб і шкідників. Добриво допомагає вирішити проблему дефіциту заліза в ґрунті, дозволяє зберегти високу врожайність при весняних заморозках.

При використанні речовини потрібно дотримуватися наступних правил:

  • дотримуватися дозування;
  • користуватися рукавичками та захисними окулярами;
  • не обробляти листя і молоді пагони.

Якщо слідувати цим рекомендаціям, то сульфат заліза буде приносити користь і як добриво, і як ядохімікат для боротьби з паразитами.

Источник: bizontech.ua

Залізний купорос: застосування в садівництві

Зміст:

Що таке залізний купорос?

Застосування залізного купоросу в садівництві

Особливості розведення залізного купоросу

Боротьба з шкідниками

Як боротися з лишайниками і мохами?

Обробка проти хвороб

Як обробляти виноград?

Як обробляти дерева і чагарники ?

Для нормального росту і розвитку рослин потрібно стежити за їх здоров’ям. Залізний купорос часто використовується не тільки для лікування, але і для дезінфекції рослин. Про те, що це за речовина і як ним користуватися в тому чи іншому випадку можна прочитати нижче в статті.

Що таке залізний купорос?

Перед тим, як вивчати застосування в садівництві речовини, потрібно спочатку з’ясувати, що ж воно собою представляє. Залізний купорос – це сульфат заліза. Його отримують при реакції взаємодії двовалентного заліза і сірчаної кислоти. Залізний купорос являє собою кристали блакитно-зеленого кольору, які дуже легко розчиняються у воді.

Важливо!На відміну від мідного купоросу, має сині кристали, залізний купорос має блакитно-зелені кристали. Саме за кольором ці два препарати відрізняють на ринку при купівлі або вже безпосередньо перед використанням.

Застосування залізного купоросу в садівництві

Застосування в садівництві залізного купоросу найрізноманітніше. Отже, для яких цілей підходить препарат?

  • Для лікування грибкових хвороб на чагарниках і деревах.
  • Для обробки виноградників від оїдіуму, антракнозу і сірої гнилі.
  • Для боротьби з плямистістю на троянді.
  • Для дезінфекції місць зрізів погонів і гілок на чагарниках і деревах.

Важливо!Залізний купорос – це один з небагатьох препаратів, які цілком безпечні для рослин. Він контактної дії, а це значить, що речовина проникає у міжклітинну структуру рослини, не накопичуючись в ньому.

  • Для знищення шкідників.
  • Для обробки сховищ для овочів, фруктів, дезінфекції ящиків, садового інвентарю.
  • Для знищення лишайників і мохів.
  • Як добриво на ділянці.

Особливості розведення залізного купоросу

Розведення залізного купоросу

Використовувати будь-який препарат потрібно згідно з інструкцією. Залізний купорос не виняток. Якщо розвести його неправильно, рослина може загинути або зіпсуватися. Отже, як розвести препарат правильно?

  • Ємність для розведення повинна бути абсолютно чистою. Якщо раніше вона використовувалася для хімічних препаратів, то потрібно її гарненько вимити.
  • Тара годиться з пластику або скла. Металеві ємності застосовувати не можна, бо вони просто зіпсуються.
  • Розчин розмішується повільно і ретельно. Також не завадить дати йому настоятися, щоб кристали добре розчинилися, а потім повторно перемішати.
  • Будь-які маніпуляції проводяться строго в рукавичках.

    Боротьба з шкідниками

    Для того щоб залізний купорос допоміг у вирішенні проблеми, а не нашкодив, його потрібно використовувати в правильному дозуванні. Так, у випадку боротьби з шкідниками і їх личинками необхідно обприскати дерева (кущі) і околоствольные кола навесні, до того, як розпустяться бруньки.

    Важливо!Обробка молодих кущів і дерев проводиться мідним купоросом лише один раз в році.

    Потрібно використовувати розчин у концентрації 5%. Іншими словами на 10 літрів води береться 500 г сульфату. Така обробка проводиться 2 рази в рік – один раз навесні і другий восени.

    Як боротися з лишайниками і мохами?

    Боротьба з лишайниками

    Залізний купорос є сильним засобом від лишайників і мохів, які можуть призвести до псування кущів і дерев у саду. Як же з ними боротися? Чагарники і кісточкові в даному випадку обробляють 3% розчином залізного купоросу, а зерняткові – 5%. Обприскування проводять 2 рази з перервою в 2 тижні спочатку навесні, а потім восени. За ці два рази мох і лишайник повністю опадають з кори.

    Якщо лишайник і мох дуже часто вражають культури, варто регулярно, восени або навесні білити рослини спеціальною сумішшю. Вона робиться з 5% розчину залізного купоросу і невеликої кількості золи. Білять цією сумішшю і пошкоджені гілочки, щоб знезаразити їх.

    Обробка проти хвороб

    Застосування залізного купоросу

    Залізним купоросом лікують багато грибкові хвороби. При цьому використовується концентрація в 3%. Для рослин готується препарат за таким рецептом: 10 літрів води, 300 г залізного купоросу. Після змішування потрібно провести 2-3 обробки з перервою в тиждень.

    Небезпечне захворювання хлороз також лікується за допомогою обприскування залізним купоросом. Для приготування розчину треба змішати 10 літрів води і 50 г купоросу. Обробка проводиться кілька разів з перервою в 5-7 днів. Важливо, щоб листочки рослини знову придбали свій природний, зелене забарвлення. У разі, коли хлороз регулярно вражає рослини, варто проводити профілактичні обприскування щотижня. Для цього використовується слабкий розчин – 10 г/10 л води.

    Як обробляти виноград?

    Для винограду залізо є дуже важливим мінералом, тому саме ця культура потребує регулярної обробки залізним купоросом. Вносять його або обприскуваннями, або під корінь під час поливів. Так що перед тим як обробляти виноград, потрібно визначитися для чого це робиться.

    Позакореневе підживлення дозволяють обробити культуру від хвороб або ж підтримати її сили в ті чи інші моменти розвитку.

    • Ранньою весною використовується 1% розчин з метою зміцнення лози.
    • У випадку боротьби з грибковими хворобами варто обробити культуру 4-5% розчином.
    • Осіння обробка припускає обприскування 3-5% рідиною.

    Цікаво!Якщо ранньою весною обробити лозу сульфатом заліза розпустяться бруньки на тиждень пізніше. Завдяки такому нехитрому методу можна уникнути вимерзання під час весняних поворотних заморозків.

    Коренева підгодівля проводиться разом з поливом. Використовується вона в разі, коли лозі не вистачає заліза. В 10-літрове відро насипають 10-15 г залізного купоросу, розмішують і ллють в прикореневу зону.

    Як обробляти дерева і чагарники?

    Весною, до початку вегетації дерев, а також восени, після закінчення вегетації, рекомендується обробляти рослини 3% розчином залізного купоросу. Для чагарників використовується концентрація в 1%. Таке обприскування уберігає культуру від хвороб і підтримує її сили.

    Крім того, якщо дерево обрізувалося, всі місця зрізів бажано також обробляти залізним купоросом. На 10 літрів води використовується 100 г сульфату заліза. Речовиною змащують зрізи і залишають підсохнути.

    Добриво Хелат

    Не кожен городник знає, що з залізного купоросу можна зробити гарне добриво – хелат. Його особливість у стимулюванні фотосинтезу у рослин. Робиться воно наступним чином. 3 літри води кип’ятять, потім охолоджують і розводять 1 столову ложку лимонної кислоти. Після цього можна додати 2 чайних ложки залізного купоросу. Колір отриманої маси повинен бути світло-помаранчевим. Використовують добриво не пізніше 2 годин після приготування, кілька разів на протязі всього сезону.

    Залізний купорос дуже корисний і має багато різних застосувань. Даний засіб може стати кращим помічником огородника, якщо користуватися ним правильно, пам’ятати, як розвести і завжди дотримуватися концентрацію.

    Источник: nastanova.com